Революція Гідності
Сьогодні небо пахне димом
І п'є земля червону кров.
І брат стоїть за побратимом
Що їх об'єднує?.. Любов.
Любов в серцях до Батьківщини
Де синє небо та лани.
Де б'ється серце України
І плачуть доньки та сини.
І над країною нестримно
Цей плач летить у небеса.
Слова молитвені невпинно
До Бога промовля душа.
І нам, всім тим, хто прагне миру
Та щастя для своїх дітей.
І хто зберіг у серці віру
Та молить Бога за людей.
За Україну, за добробут
За щирі посмішки без сліз.
І щоби повсякденний побут
Назавжди квітами поріс.
Олександр Крутій
Минуло вже два роки, а здається, ніби вчора була Революція, яка змінила хід історії. Показала, що ми - європейська нація і не потерпимо жодного диктатора. Революція Гідності показала, яка чудова наша молодь. І хоча ми стали потроху забувати події дворічної давності, почали звикати до війни, а повідомлення про чергові жертви звучать якось буденно і не викликають вже таких гострих емоцій як два роки тому (Боже, як це страшно звучить: "звикли до війни"!), Україна вже не буде такою, як раніше. Я в це свято вірю! Не можуть цього ще ніяк збагнути наші політики, не розуміють, що вони не вічні, а Україна - це насамперед її люди.
