Пані Ліно, з Днем народження!

Сьогодні День народження видатної української письменниці Ліни Костенко. Пані Ліна (чомусь саме так хочеться її назвати, бо насамперед це красива тендітна жінка) належить до когорти поетів-шістдесятників, вона сучасний класик української літератури. Знайомі з дитинства з її творчістю ( чи не в кожному класі вивчають вірші Ліни Костенко), раді, що є сучасниками цієї великої людини. Її слова дуже влучні, часто безжально гострі і промовляють немовби до самого серця. Тому з вуст людей часто можна почути цитати з творів Ліни Костенко. Для багатьох вона є улюбленою поетесою. Моє захоплення творчістю пані Ліни почалось з університету. Саме її твори обирала для наукових досліджень, хоча дозволити собі купити книжку на той час не могла.У нагоді ставали бібліотеки та читальні зали. Зараз часто купую книжки як собі, так і дітям. Почесне місце на книжковій поличці займає збірка "Триста поезій", яку читаю-перечитую-вивчаю не лише я, а й діти. Дякуємо пані Ліні за те, що вона у нас є. Бо "...не було епохи для поетів, але були пети для епох".

Послухаю цей дощ...

(навіяно погодою)

Ліна КОСТЕНКО

* * *
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.

***

День народження Ліни Костенко

Сьогодні день народження улюбленої поетеси кількох поколінь - Ліни Василівни Костенко. Її твори давно розібрали на цитати, їх повсюди пишуть, читають, навіть співають. Можемо впевнено стверджувати, що Ліна Костенко - сучасний класик і не лише української літератури, бо твори поетеси перекладено багатьма мовами світу.  Крім того, пані Ліна є почесний професором Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Вона ніколи не стояла осторонь життя своєї країни. Її мовчання було промовистішим за слова. І зараз, як зізналася в одному інтерв'ю донька Ліни Костенко Оксана Пахльовська, вона продовжує плідно працювати і, можливо, невдовзі потішить нас новими віршами та прозою. Що ж, з нетерпінням чекатимемо. А нашій улюбленій пані Ліні побажаємо міцного здоров'я, довголіття, сили, натхнення та мирного неба.
І наостанок, звісно ж, поезія. Цікаво втілено думку про швидкоплинність невблаганного часу у вірші "Три принцеси".

Три принцеси 
Немов чарівні декорації –
жасмин, троянди і бузок.

Кузини мамині, три грації,
як три принцеси із казок.

Які ж вони були вродливі,
три Лади-Лебеді тоді!
І трішки-трішки вередливі,
і дуже-дуже молоді.

До них у гості ми приходили,
вони жили через город.
О тихий сад мойого подиву,
де сливи звалися ренклод!

Де шпак літає,
сойка літує,
принцеси ходять серед клумб...
А їх давно вже переслідує
страшний безжалістний чаклун.

Він поселився в домі їхньому,
під зорепадом жолудів.
Колись я ввечері приїхала
і чула, як він шарудів.

В тому годиннику з зозулькою
він причаївся у кутку.
Вона з віконечка вигулькує,
ніяк не вимовить:
«Ку-ку!»
Над тою гиркою деркучою
вже й не ворушиться вона,
бо хтось підкручує, підкручує
залізні вуса чаклуна...

Стоять садів квітучі повені.
А я зайти туди боюсь.
Там три принцеси зачаровані
у сивих зморщених бабусь.