Онлайн-диктант. Перевірмо свою грамотність!

Просто заповніть пропуски та натисніть "Перевірити"!

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

Учні 4 класу вперше пишуть радіодиктант

В День української писемності та мови наша школа долучилася до всеукраїнської акції – написання радіодиктанту.
Писали учні 4 – 9 класів та, звичайно, вчителі. За 10 хвилин до початку діти зібралися по класах, в яких вчителі налаштували онлайн трансляцію Першого каналу Українського радіо. Усіх переповнювало хвилювання, адже ми всією школою вперше брали участь у такому заході. Минулого року технічні неполадки перешкодили нам написати диктант разом з усією країною. А цьогоріч в останні хвилини таки вдалося все влаштувати і ми були щасливі, що вперше усі разом написали            Всеукраїнський диктант національної єдності.

Семінар із художньої культури

У четвер, 3 листопада, на базі Сокальської гімназії імені Олега Романіва відбулось проблемне методичне об'єднання вчителів художньої культури на тему: "Використання елементів української народної вишивки у сучасному одязі. Веб-моделювання", на якому я виступила з презентацією та приготувала для вчителів цікаве практичне завдання - оздобити сучасний одяг народною вишивкою. Говорили про історію та традиції української вишивки, зрізновиди і значення орнаментів, багатство давніх технік вишивання й використання сучасних технологій у створенні та оздобленні одягу. У презентації йшлося також про сучасних укараїнських дизайнерів, які вивели національні узори на світовий модний подіум. Згадали і про наших місцевих майстринь та їхні роботи. Я приготувала невеличку виставку вишиття своєї мами.Та найцікавішою, мабуть, була друга частина засідання, під час якої кожен відчув себе трішки дизайнером. Дякую Галині Василівні Іванойко за допомогу та підтримку, Ользі Петрівні Владичко за те, що люб'язно прийняла нас у своєму кабінеті мистецтва і всім вчителям, що знайшли час відвідати семінар.

Осінні канікули

14 жовтня - День захисника України, з минулого року - офіційний вихідний, а вже з понеділка 17-го розпочинаються осінні канікули, що триватимуть до 23 жовтня. Отже, відпочиватимемо більше тижня: з 14 по 23 жовтня. Канікули - час для відпочинку та оздоровлення учнів. Щоб вони минули для вас з користю, слід пам'ятати правила безпечної поведінки вдома та за його межами. Тож пам'ятайте:

● перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;

● учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

Доступні електронні варіанти підручників!

Усіх підручників для 8 класу за новою програмою школи, на жаль, поки що не отримали. Немає, зокрема, і книжок з української мови, літератури та зарубіжної літератури. Та їх електронні варіанти вже доступні. Тож користуйтесь!

Українська мова

Українська література 

Зарубіжна література

160 років від дня народження Івана Франка

Івана Яковича Франка ми знаємо насамперед як письменника, автора такого відомого циклу казок, як "Коли ще звірі вміли говорити", дітям відомі його "Лис Микита" (хоч це і не зовсім дитячий твір, погодьтеся), "Фарбований лис", "Лисичка і Журавель", "Грицева шкільна наука". Поціновувачі української пісні не раз наспівують Франкові рядочки, як от: "Ой ти дівчино, з горіха зерня", "Червона калино, чом у лузі в'єшся?", "Чого являєшся мені у сні?". Франко є автором славнозвісного і забороненого тогочасною владою гімну "Не пора, не пора...", який був одним із найпопулярніших українських гімнів XX століття.

Та осягнути усю велич цієї непересічної постаті неможливо. Говорили, що він випередив свій час. Та зараз можна сказати, що не лише свій. Хіба ми не здавались би нікчемними поруч з людиною, котра знає 14 мов, перекладає українською з 48-ми, у тому числі із східних. Він не лише письменник, а й поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч, доктор філософії , дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, почесний доктор Харківського університету.

28 травня цього року минуло сто років з дня смерті великого Каменяра, а ми до нього досі не доросли. Мало хто може за життя осягнути понад 100 томів літературної спадщини митця. Тож маємо справді чим пишатися, куди рости і в кого вчитися.

А ще Іван Якович завжди носив вишиванку :)

З Днем народження, Україно!

               Щойно прочитала привітання з Днем незалежності своєї 20-річної племінниці, яке мене дуже зворушило. Ось якою є Україна для її ровесників. Від себе лише додам, що у нас є майбутнє.
    
                Пам'ятаю, як в 2004 чекала тата з майдану, він повернувся пізньої ночі , коли ми всі вже спали, а під ранок із захватом розповідав про революцію, політику , пропатріотизм, в цілому про те,що мені важко було зрозуміти. Я просто раділа нагоді не ходити до школи, але напам’ять знала, що «РАЗОМ НАС БАГАТО». Мені було 9, тоді я не знала, що ті мурашки по шкірі, коли вмикають гімн і здіймають стяг – це і є той невидимий зв’язок з рідною землею. Я дізнаюсь про це майже 10 років по тому, коли сама стоятиму на майдані. Коли нічним потягом буду їхати у Київ. Зрозумію, що патріотизм це не слова – а дії. Що любов до країни - закладається у нас з першим подихом і що революція – це голос народу.

               Пам’ятаю комок у горлі і мурашки по спині коли біля пам’ятника Шевченку, у Львові, купка людей, із прапорами в руках і з вірою у серці, заспівали: «ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА».. Вони, як і я, тоді не знали, що не вмерла і не вмре, якби цього не хотіли її вороги. Не знали, що скоро наша кількість збільшиться у сотні разів. А у кожному куточку світу скоро знатимуть, що «Україна – це Європа».

            Пам’ятаю ранок, коли по всіх каналах, показали жахливі кадри побиття студентів. Згодом кадри палаючих шин, а потім будуть рахувати кількість вбитих…
            Ціною цих життів повалиться режим Януковича.
            І почнеться новий…
           Пам"ятаю той вечір, коли під стінами Верховної Ради нам сказали, що в Криму російські війська.

         ...а потім були місяяці боротьби на Сході, коли смерті стали посвякденною нормою
           Я пам"ятаю тривогу тих днів, тоді згадувались безсонні ночі на майдані і ранки, коли першим ділом гортаєш стрічку новин.
           Пам’ятаю безмежну віру і невимовне розчарування.
Коли приходить усвідомлення того, що нічого, і не змінилось
Просто люди стали помирати частіше. Діти отримували тіла батьків. Матері- мертвих синів. А хтось жити краще почав. У когось безсонні ночі під обстілом без засобів для існування, а хтось насолоджується солодким життям "по-нововму"

            Пам’ятаю день, коли зовсім перестала дивитись новини.
В моєму житті про війну нагадували лише поодинокі люди у формі, яких я часто бачила на вокзалах,я відпускала з ними свої думки на схід
Але реальністю моєю було зовсім інше життя. Де кожен будував власний світ, у якому про національність нагадував паспорт . Десь, мабуть, так само ходять такі ж патріоти з покаліченою вірою.
           Я поважала українців, справжінх українців, які не нарікають на країну, а просто допомагають їй не втратити «ні слави, ні волі», та не вірила що їх так багато
А сьогодні побачила, як В'ячеслав Чорновіл заносив прапор у Верховну раду. І знову згадались ті зимові дні, коли при мінусовій темературі було справді тепло. Тепло на душі.
І це тепло - це гордість, за те що я була там, де твориться історія. Що бачила тих людей, які вірили і вірять у свою країну не дивлячись ні на що.
Їх мабуть також нудить від цих політичних пик – як і Вас. Вони також не вірять жодному їхньому слову, сміються з їхніх реформ і дивуються, як ці «люди», далеко можуть зайти у своїх побрехеньках.
Але Вони знають, що всі ці покидьки у костюмах, це не наша країна. А нам є ким пишатись. Нам є за що боротись. І є у що вірити.

            І я зустрічаю таких людей кожного дня. І це – Ви. Ті хто поважає свою країну, свою мову. Хто не забруднює свою країну. І будує своє життя ЧЕСНО. Саме ВИ – мій народ. ВИ – моя країна.
Тож з днем Незалежності Вас!
Я любитиму цю землю. І ніхто, і ніколи не забере в мене цього.
То ж давайте разом просто будувати своє «зараз» на любові до нашої рідної і єдиної.
З днем народження тебе МАМО!